Білий Бо - Наскрізь

Давай присядемо на мить і поговоримо вдвох
Доки життя всюди кипить, давай зупинимось трохи
Давай мовчати, доки всі шумлять, кричати коли всі замвокнуть
Вийду у зливу із дому і буду мокнути

Світ навиворіт
Дощ, краплі на воді
Гріх, сміх усе в мені
Наскрізь я такий
Всі дні наші лиш
Сон обіймає тиша
І я пишу, доки міцно спиш

Малювали вдень, римували вніч
Скільки цих розмов, тільки віч-на-віч?
Старенький трамвай мимо тих узбіч
Поки твій світ став ще ближчим
Якби я ще вмів зупиняти час
Вибирати влучну посеред фраз
Вимикати рутину і лиш для нас
Птахи кружляють у небі прекрасному

Все, наскрізь
Бачу, наскрізь
Люди, наскрізь
Я, наскрізь

Все, наскрізь
Бачу, наскрізь
Люди, наскрізь
Я, наскрізь

І ніби безмежний світ всередині все, світ для небідся*
Сліди від чобіт моїх, житуха не ліфт та швидше біг це
Доки писав текста не помітив якими дорослими стали
Слова промовляли устами, незнаючи впину, літали містами

Світ став світом речей
Всім мало? Дайте ще
Штучне світло ллється з вітрини пустих очей
Доки це рух тебе несе наче на Бродвей
Неквапливо так розпалимо вогнище

Малювали вдень, римували вніч
Скільки цих розмов, тільки віч-на-віч?
Старенький трамвай мимо тих узбіч
Поки твій світ став ще ближчим
Якби я ще вмів зупиняти час
Підбирати влучну посеред фраз
Вимикати рутину і лиш для нас
Птахи кружляють у небі прекрасному